Музика — це найприємніша, прекрасна і доступна форма спілкування дорослого і дитини.

Ми разом з дітьми мріємо, фантазуємо, несемося в світ казок, в світ музики. Маленька людина, входячи в цей світ, переживає на основі музики добрі і високі почуття.

Музика — стає для дітей доступним засобом вираження настроїв, думок, почуттів. Велика сила емоційного і морального впливу музики, і важливо переживати її в русі.

Музична діяльність дошкільнят — це різні засоби пізнання дітьми музичного мистецтва (а через нього і навколишнього життя, і самого себе), за допомогою якого здійснюється і загальний розвиток малюків.

Музичне виховання-це не виховання музиканта, а насамперед виховання людини.

В.А. Сухомлинський.

Основні завдання музичного виховання:

1. Виховувати любов та інтерес до музики ( тільки розвиток емоційної чуйності і сприйнятливості дає можливість широко використовувати виховний вплив музики).

2. Збагачувати враження дітей, знайомлячи їх у виразно організованій системі з різноманітними музичними творами і використовуваними засобами виразності.

3. Залучати дітей до різноманітних видів музичної діяльності, формуючи сприйняття музики і найпростіші виконавські навички в області співу, ритміки, гри на дитячих інструментах, знайомити з початковими елементами музичної грамоти (все це дозволить їм діяти усвідомлено, невимушено, виразно).

4. Розвивати загальну музикальність дітей (сенсорні здібності, ладо-висотний слух, почуття ритму), формувати співочий голос і виразність рухів ( якщо в цьому віці дитину навчають і залучають до активної практичної діяльності, то відбувається становлення і розвиток всіх її здібностей).

5. Сприяти розвитку музичного смаку.

На основі отриманих вражень і уявлень про музику проявляється спочатку вибіркове, а потім оцінювальне ставлення до виконуваних творів.

6. Розвивати творче ставлення до музики перш за все в такій доступній для дітей діяльності, як передача образів у музично-ритмічних рухах, пісенних імпровізаціях, в іграх і драматизації.

Основні види діяльності музичного керівника у дошкільному закладі

Відповідно до посадових обов’язків, вимог методики музичного виховання муз керівникові необхідно здійснювати таку діяльність:

1.Проводити заняття у кожній віковій групі двічі на тиждень відповідно до графіка роботи. Це вимагає значної попередньої підготовки: добір й розучування музичного репертуару, необхідного для роботи, розробка й планування засвоєння програмових навичок, підготовка наочного матеріалу, приладдя, прослуховування музичних записів.

2. Планувати й проводити індивідуальні заняття.

3. Діагностувати рівень музичного розвитку дітей.

4. Складати та відповідати за складання сценаріїв свят, програм розваг, підготовку та їх проведення.

5. Керувати роботою вихователя у сфері музичного розвитку дітей шляхом індивідуальних консультацій та групових занять.

Під час консультацій музкерівник ознайомлює вихователів із планом роботи, розучує з ними дитячі музичні твори, звертаючі увагу на ті вміння і навички, якими має оволодіти кожна дитина, обговорює проведені заняття (відзначає успіх та труднощі дітей, пояснює, як можна їм допомогти), добирає репертуар для програвання на ранковій гімнастиці, інших заняттях, прогулянках тощо. На групових заняттях для вихователів муз керівник систематично вдосконалює навички дітей у галузі пісні й руху. Розучує з ними твори для індивідуального і колективного виконання на святах і під час розваг. При цьому бере до уваги здібності кожного педагога. Кількість консультацій та занять залежить від музичної підготовленості вихователів.

6. Вести роботу з батьками, залучаючи їх до загального процесу музичного виховання.План роботи з батьками є складовою річного плану, у ньому необхідно передбачити лекції, відкриті заняття, батьківські збори, виставки, під час яких муз керівник дає поради батькам з питань музичного виховання дітей. У кожному дошкільному закладі є «Куточок для батьків», де поруч з іншими вміщені матеріали з музичного виховання, які заздалегідь готує музичний керівник. Зміст матеріалу стенда замінюється через 1,5 місяця.

Різні види мистецтва мають специфічними засобами впливу на людину. Музика ж має можливість впливати на дитину на самих ранніх етапах. Доведено, що навіть внутрішньоутробний період надзвичайно важливий для подальшого розвитку людини: музика, яку слухає майбутня мати, впливає на самопочуття дитини.

Музика є одним з найбагатших і дієвих засобів естетичного виховання, вона має велику силу емоційного впливу, виховує почуття людини, формує смаки.

Сучасні наукові дослідження свідчать про те, що розвиток музичних здібностей, формування основ музичної культури - тобто музичне виховання потрібно починати в дошкільному віці. Відсутність повноцінних музичних вражень у дитинстві з працею восполнимо згодом. Щоб полюбити музику, дитина повинна мати досвід сприйняття музичних творів різних епох і стилів, звикнути до її інтонаціям, співпереживати настрою.

Музичне розвиток надає нічим не замінне вплив на загальний розвиток: формується емоційна сфера, удосконалюється мислення, виховується чуйність до краси в мистецтві і житті. «Тільки розвиваючи емоції, інтереси, смаки дитини, можна долучити його до музичної культури, закласти її основи. Дошкільний вік надзвичайно важливий для подальшого оволодіння музичною культурою. Якщо в процесі музичної діяльності буде сформовано музично-естетичну свідомість, це не пройде безслідно для подальшого розвитку людини, його загального духовного становлення.

Музичний розвиток дитини

 

Музичне виховання – це цілеспрямоване формування особистості дитини дією музичного мистецтва, формування інтересів , потреб, здібностей, естетичного ставлення до музики. Музичні керівники дитячого садочку працюють над такими завданнями:

· виховувати любов і інтерес до музики;

· збагачувати музичні здібності дітей, ознайомлюючи їх з різними музичними творами;

· ознайомлювати дітей з найпростішими музичними поняттями, розвивати навичкам слухання музики, співу, музично – ритмічного руху, гри на дитячих музичних інструментах;

· розвивати елементарну чутливість , сенсорні здібності і ладово – висотний слух, відчуття ритму формувати співочий голос і виразність рухів;

· прищеплювати елементарні співочі та рухові навички, добиваючись простоти і виразності виконання музичних творів;

· сприяти виникненню і початковим виявам музичного смаку на основі отриманих вражень і уявлень про музику, формуючи спершу вибірне, а потім оцінне ставлення до музичних творів;

· розвивати творчу активність в усі доступних дітям видах музичної діяльності: відтворенні характерних образів в іграх і хороводах, використання вивчених танцювальних рухів у нових, самостійно знайдених поєднаннях , імпровізації маленьких пісень, співаночок.

Таким чином формується самостійність, ініціатива і прагнення застосувати у повсякденному житті вивчений репертуар, грати на музичних інструментах , співати.

Невід’ємною частиною роботи музичних керівників є робота з батьками. Адже, встановити контакт з батьками – важлива робота і муз керівника і вихователя. Перед усім, співпраця з батьками потрібна для того, щоб спільними зусиллями виховувати дітей вдома і в садочку.

Традиційно в садочку про водяться Дні відкритих дверей, під час яких батьки можуть завітати на музичні заняття і побачити на власні очі успіхи своїх дітей порівняти їх знання і вміння з іншими дітьми. Музичні керівники інколи під час вивчення складного руху чи в момент відпрацювання точності, емоційності, естетичності того чи іншого руху «задають» так звані домашні завдання (вивчити слова пісеньки, відпрацювати рухи перед дзеркалом тощо). Таким чином, спільна робота музичних керівників та батьків дасть змогу кожній сім’ї взяти правильний напрям у вихованні дитини, і вихованні любові до музики, розвиткові їхніх естетичних смаків і вподобань.

Отже, щоб отримати позитивний результат і повноцінний гармонійний розвиток дітей, їх нормального музично – гармонійного розвитку, виховання в них почуття колективізму, любов до музики, всебічної і надійної підготовки до навчання в школі, можна досягти тоді, коли ми самі будемо розуміти і бажати дійти до якнайкращих результатів у своїй роботі.

Основні завдання музичного виховання:

1. Виховувати любов та інтерес до музики. Тільки розвиток емоційної чутливості дає можливість широко використовувати виховний вплив музики.

2. Збагачувати враження дітей, знайомлячи їх у виразно організованій системі з різноманітними музичними творами і засобами виразності.

3. Залучати дітей до різноманітних видів музичної діяльності, формуючи сприйняття музики і найпростіші виконавські навички в області співу, ритміки, гри на дитячих інструментах. Знайомити з початковими елементами музичної грамоти. Все це дозволить їм діяти усвідомлено, невимушено, виразно.

4. Розвивати загальну музикальність дітей (сенсорні здібності, ладо-висотний слух, почуття ритму), формувати співочий голос і виразність рухів.

5. Сприяти розвитку музичного смаку. На основі отриманих вражень і уявлень про музику проявляється спочатку вибіркове, а потім оцінювальне ставлення до виконуваних творів.

6. Розвивати творче ставлення до музики, перш за все, у такій доступній для дітей діяльності, як передача образів у музично-ритмічних рухах, пісенних імпровізаціях, в іграх і драматизації.

Як підготувати дитину до свята

Шановні батьки, підготовка дитини до свята, очікування свята — це велика відповідальність, психологічне навантаження. Пропонуємо поради, які допоможуть вам підготувати дитину до свят.

ЗОВНІШНІЙ ВИГЛЯД ДИТИНИ

Зачіска дитини та макіяж повинні бути безпечними (обережно алергія).

Одяг (костюм) дитини повинен бути зручним, святковим, безпечним (без гострих, колючих прикрас), відповідати розміру.

Взуття: чешки або інше взуття, в якому зручно виконувати музично-ритмічні рухи. Щоб переконатись, що дитині буде комфортно — треба завчасно приготувати костюм, дати можливість дитині в ньому походити вдома.

РОЗУЧУВАННЯ РОЛІ

 

При написанні сценаріїв свят враховується програмові вимоги, вікові можливості, творчі здібності дітей, досвід педагога та умови (музичний зал).

Під час розподілу ролей враховується бажання, творчі здібності дітей. Щоб дитина почувала себе впевнено допоможіть їй передати характер ролі за допомогою інтонації, міміки, рухів; вивчіть слова віршів, пісень. Запропонуйте їй уявити себе артистом, який виступає на сцені, перегляньте телепередачі за участю дітей, зверніть увагу дитини як треба танцювати, співати. Потренуйтеся перед дзеркалом.

 

За потреби отримайте консультацію вихователя, музичного керівника,

ПРИСУТНІСТЬ БАТЬКІВ

Пишайтеся своєю дитиною, будьте прикладом для неї.

Якщо у вас немає можливості бути присутнім на святі — підготуйте до цього дитину, поясніть причину.

ПЕРЕГЛЯД СВЯТА

Приходьте за 10-15 хвилин до початку свята.

Зніміть верхній одяг, перевзуйтеся або одягніть бахіли.

Огляньте виставку поробок.

До зали заходьте після запрошення.

Вимкніть мобільний телефон.

Не коментуйте виступи дітей під час свята.

Не відволікайте увагу дітей зауваженнями, проханнями позування перед камерою — це може мати небажані наслідки.

Підтримуйте виступ дітей оплесками.

Після закінчення свята дочекайтесь коли діти вийдуть до групи.

Якщо у вас є бажання продовжити свято вдома, ви можете забрати дитину, попередивши вихователя і зробивши запис у «Зошиті тимчасової відсутності дитини».

Кількість присутніх дорослих обмежена до 2-х осіб від родини у зв’язку з площею приміщення та вимогами з безпеки життєдіяльності.

Якщо ваша дитина під час свята, побачивши вас може відмовитись від виступу або розплакатись, чи у вас склалися особливі обставини і ви прийшли з маленькою дитиною — пропонуємо свято подивитись у фойє. Сприймайте своїх дітей такими, якими вони є. Вони мають бути впевнені в вашій любові в будь-яку хвилину. Пам’ятайте, що вашу дитину навчають не ваші слова, а ваш особистий приклад, ваша поведінка та душевна доброта.

Здібності

1. Раній прояв музичних здібностей говорить про необхідність починати музичний розвиток дитини якомога раніше. Якщо не закласти з самого початку міцний фундамент, то марно намагатися побудувати міцний будинок: навіть якщо він буде красивий зовні, він все рівно розвалиться на шматки від сильного вітру і землетрусу - вважають педагоги. Втрачена можливість формування інтелекту, творчих, музичних здібностей дитини, буде непоправною.

2. Шлях розвитку музикальності кожної людини однаковий. Тому не слід засмучуватися, якщо у нашого малюка немає настрою щось заспівати або йому не хочеться танцювати, а якщо і виникають подібні бажання, то спів, на ваш погляд, здається далеким від досконалості, а рухи смішні і незграбні. Не турбуйтеся! Кількісні накопичення обов'язково перейдуть в якісні. Для цього потрібен час і терпіння.

3. Відсутність будь-якої із здібностей може гальмувати розвиток інших. Значить, завданням дорослого є усунення небажаного гальма.

4. Не «приклеюйте» вашій дитині «ярлик» - немузична, якщо ви нічого не зробили для того, щоб цю музикальність в неї розвинути.

Що таке музичність

 

Глінка, Чайковський, Моцарт, Бетховен ... Знамениті, відомі кожному імена. Хто обрав їм шлях геніїв? Хто визначив славу музикантів-композиторів? Природа? Батьки? Педагоги?

Може бути, професійні якості передаються з генами? Може бути, син вченого, подорослішавши, стане вченим, а син письменника - письменником? Можна нерідко чути: «мабуть, моя малюк пішов у батька, у нього зовсім немає музичного слуху»! Досить поширена формула визначення відсутності здібностей у сина чи дочки.

Однак все насправді трохи інакше. Якби походження було визначальним у формуванні здібностей, то тоді діти покоління за поколінням, успадковували б професії батьків. Але життя набагато цікавіше, і не так вже й рідкісні випадки, коли дитина вченого стає скрипалем, а лікаря - письменником. І пояснюється це оточенням, в якому росте малюк, його власним досвідом. Вони визначають в майбутньому і здібності, і характер людини. І якщо син музиканта вибирає ту ж професію, що його батько, то причина цього насамперед у тому, що виховувався він в атмосфері музики, що з перших днів появи на світ був занурений у світ чарівних звуків.

Педагоги, музиканти прийшли до висновку про те, що задатки до музичної діяльності (тобто фізіологічні особливості будови організму, наприклад органу слуху або голосового апарату) є у кожного. Саме вони складають основу розвитку музичних здібностей. Поняття «не розвивається здатність», за твердженням вчених, фахівцем в галузі дослідження проблем музикальності, сама по собі є абсурдною. Вважається доведеним, що якщо для музичного розвитку дитини з самого народження створені необхідні умови, то це дає значний ефект у формуванні його музикальності. Природа щедро нагородила людину. Вона дала їй все для того, щоб бачити, чути, відчувати навколишній світ. Вона дозволила їй чути все різноманіття існуючих навколо звукових фарб. Прислухаючись до власного голосу, голосам птахів і тварин, таємничого шелесту лісу, завивання вітру, люди вчилися розрізняти інтонацію, висоту, тривалість. З необхідності вміння слухати і чути народжувалася музикальність - природою дана людині властивість. Отже, всі ми від природи музичні. Про це необхідно знати і пам'ятати кожному дорослому, так як від нього залежить, якою стане в подальшому його дитина, як вона зможе розпорядитися своїм природним даром. Як уже говорилося, оточення формує і живить особистість. Музика дитинства - хороший вихователь і надійний друг на все життя.

Що таке співати чисто?

Музиканти-педагоги при оцінці співу дітей використовують термін «чистота інтонування». Кажуть, наприклад, інтонація у дитини не чиста, чи «чистота інтонування залишає бажати кращого». Що це означає? Чисто інтонувати або «чисто» співати - це значить, співати без фальші, не фальшивити під час співу.

Коли ви граєте на якомусь інструменті і одночасно співаєте, треба слухати себе і стежити за тим, щоб звук інструмента і голос зливалися. Доводиться свідомо керувати своїм голосом і пристосовувати його до звучання інструмента. Якщо з інструмента витягується високий звук, потрібно постаратися зробити свій голос тоненьким (наприклад, як у мишеняти) і послухати, дістався він до високого звуку інструмента, з'єднався з ним в узгодженому звучанні. Якщо на інструменті зіграли низький звук, потрібно зробити навпаки, опустити голос, нехай він буде більш «товстим», низьким. Головне, завжди себе слухати і контролювати. Голос співаючого і звук, видаваний інструментом, повинні зливатися в один. Це дуже важливо. Якщо є хоч невелика неузгодженість між звуком музичного інструмента і його повторенням людиною, про чистий спів не може бути й мови, а до чистоти співу люди завжди ставилися і ставляться дуже серйозно.

Не варто засмучуватися, якщо відразу не виходить виконати пісню чисто. Для успіху потрібен час, вправи з розвитку звуковисотного слуху і, звичайно, регулярні заняття співом. І все ж таки пам'ятайте:

Перш ніж про інтонувати (проспівати) звук пісні, важливо його правильно почути і найточнішим чином повторити голосом.

Співпраця з вихователем

Роль музичного керівника і вихователя під час музичних занять та свят у різних вікових групах дошкільного навчального закладу.

Музичний керівник в дитячому садочку.

Всім відомо, що загальний та музично-естетичний розвиток дошкільників у дитячому садочку здійснюють музичний керівник, що має фахову освіту (музичну школу, музичне відділення училища або інституту) добре володіє теорією і методикою педагогічного процесу, і вихователь. Робота педагогів (музиканта і вихователя) складна, різноманітна й повинна проводитися і тісному контакті.

Для початку мені б хотілося познайомити вихователів з функціями й обов’язками музичного керівника. За загальну постановку музичного виховання в дитячому садочку відповідає музичний керівник. Він виконує наступне:

1. Проводить заняття в кожній віковій групі 2 рази на тиждень відповідно графіку роботи. Це вимагає великої попередньої підготовки:

- відбирає і розучує музичний матеріал, який потрібно грамотно й виразно виконати дітям;

- розробляє й планує засвоєння програмних навичок;

- вчасно готує наочний матеріал, посібники;

- прослуховує записи;

- намічає й проводить (якщо це необхідно) індивідуальні заняття підгрупами або з окремими дітьми.

2. Відповідає за проведення свят та розваг.

3. За допомогою консультацій і групових занять керує роботою вихователів в області музичного розвитку дітей.

На консультаціях музичний керівник :

- знайомить вихователів з планом роботи;

- розучує дитячі твори, звертаючи увагу на вміння і навички, якими повинна володіти дитина;

- обговорює проведене заняття (враховує успіхи, труднощі дітей, яким потрібна допомога);

На групових заняттях музичний керівник систематично навчає вихователів. Удосконалюючи їхні навички в області співу й руху (при цьому враховує здатності кожного: один має прекрасний голос, інший добре танцює, третій красиво виконує вправи четвертий виразно декламує і може стати активним ведучим свята).

Проводить роботу з батьками, втягуючи їх у загальний процес музичного виховання дитини. В індивідуальній бесіді, на консультації, зборах музичний керівник дає поради щодо музичного розвитку дитини.