МІСЦЕ ФІЗКУЛЬТУРИ У ЗДОРОВ’Ї ДИТИНИ

1.    Мета і завдання проведення фізкультури для дошкільнят

 

Фізична культура – це частина загальної культури, сукупність досягнень суспільства в галузі фізичного вдосконалення людини, накопичених у процесі суспільно історичної практики (А. В. Кенеман). 

Фізичне виховання дітей дошкільного віку займає особливе місце в загальній системі виховання. Цей вік охоплює період від народження до семи років. Саме в дошкільному дитинстві в результаті цілеспрямованого педагогічного впливу формується здоров'я, загальна витривалість і працездатність, життєдіяльність, здійснюється найбільш інтенсивне зростання і розвиток найважливіших систем організму та їх функцій, закладається вся база для всебічного розвитку фізичних і духовних здібностей, що необхідно для всебічного гармонійного розвитку особистості. 

Фізичне виховання є основою всебічного розвитку дитини в перші роки життя, тому що організовані фізкультурні заняття в яслах, дитячих садках та сім'ях покращують діяльність всіх фізіологічних функцій організму дитини, тим самим, підвищуючи стійкість дитини до захворювань . 

У зв'язку з цим метою проведення фізкультури для дошкільнят є підготовка до життя, праці, оволодіння певним запасом рухових навичок та вмінь в момент вступу до школи, які допоможуть більш успішно засвоїти шкільну програму на наступних етапах навчання, прояву інтересу до самостійних занять фізичними вправами і зокрема всієї фізкультурно-спортивної діяльності. Також, формування фізичних якостей, рухових навичок і вмінь тісно пов'язано з інтелектуальним і психічним розвитком дитини, з вихованням морально-вольових рис особистості, що характерно основі всебічного фізичного виховання дітей дошкільного віку.

Для вирішення мети фізичного виховання дітей дошкільного віку, вирішуються основні завдання, які повинні вирішуватися в комплексі та взаємозв'язку з завданнями розумового, морального, трудового і етичного виховання. 

Основними завданнями проведення фізкультури є:

1.    зміцнення і охорона здоров'я дитини, загартовування організму;

2.    досягнення повноцінного фізичного розвитку (статури, фізичної та розумової працездатності дитини);

3.    створення умов для доцільної рухової активності дітей;

4.    формування життєво необхідних видів рухових дій: ходьба, бігу, стрибків, повзання і лазіння, кидання, ловлі і метання; ходьби на лижах, плавання, їзда на велосипеді;

5.    формувань широкого кола ігрових дій;

6.    розвиток фізичних (рухових) якостей: спритності, витривалості, швидкісно-силових якостей;

7.    сприяння формуванню правильної постави та попередження плоскостопості;

8.    формування доступних уявлень і знань про користь занять фізичними вправами та іграми, обгрунтованих гігієнічних вимогах і правилах;

9.    виховання інтересу до активної діяльності і потреби в ній.

У дошкільному віці здійснюються спільні завдання фізичного виховання: оздоровчі, освітні та виховні. Головним завданням є охорона життя та зміцнення здоров'я, загартовування організму дітей, що відноситься до загального оздоровчого завдання. Гарне здоров'я визначається нормальною роботою всіх органів і систем організму

Виходячи з особливостей розвитку дитячого організму, завдання зміцнення здоров'я визначаються в більш конкретній формі по кожній системі: зміцнювати опорно-руховий апарат і формувати правильну поставу; розвивати всі групи м'язів; зміцнювати дихальну систему, розвивати рухливість грудної клітини; сприяти правильному функціонуванню внутрішніх органів; сприяти врівноваженості процесів збудження і гальмування, рухливості їх, ​​а також вдосконалення рухового аналізатора органів чуття (зору, слух і ін); сприяти посиленню струму крові до серця, поліпшенню ритмічності його скорочення і здатності пристосовуватися до раптової зміни навантаження; виховати фізичні здібності (координаційних, швидкісних і витривалості).

У процесі фізичного виховання дітей дошкільного віку також вирішуються освітні завдання: формування основних життєво важливих рухових вмінь і навичок, прищеплення навичок правильної постави, навичок гігієни, освоєння знань про фізичне виховання.

У дітей рухові навички формуються порівняно легко. Рухові навички полегшують зв'язок з навколишнім середовищем і сприяють його пізнанню.

Правильне виконання фізичних вправ ефективно впливає на розвиток м'язів, зв'язок, суглобів кісткової системи. Сформовані рухові навички дозволяють економити фізичні сили дитини. Якщо дитина виконує вправи легко, без напруги, то вона витрачає менше нервової енергії. Завдяки цьому створюється можливість повторювати вправи більшу кількість разів.

Використання міцно сформованих рухових навичок дозволяє осмислити завдання, що виникають у непередбачених ситуаціях рухової та ігрової діяльності.

Рухові навички, сформовані до семи років, складають фундамент для їх подальшого вдосконалення в школі, і дозволяють надалі досягати високих результатів у спорті.

Дітям дошкільного віку важливо повідомляти елементарні знання, пов'язані з фізичним вихованням. Важливо, щоб діти знали про користь занять, про значення фізичних вправ і інших засобів фізичного виховання, мали уявлення про правильність постави, техніку рухів, про правила рухливих ігор, а також елементарні знання про особисту гігієну.

У процесі фізичного виховання не менш важливо вирішувати широкі виховні завдання. Необхідно виробляти у дітей потребу, звичку до щоденних занять фізичними вправами, розвивати вміння самостійно займатися цими вправами в дитячому закладі і вдома. У дітей необхідно виховати любов до занять спортом, інтерес до їхніх результатів.

Розумове і фізичне виховання тісно пов'язані між собою. Правильне фізичне виховання створює найбільш сприятливі умови для нормального функціонування органів і систем, що допомагає кращому сприйняттю і запам'ятовуванню. Крім того, у дітей закріплюються знання, а також розумові процеси.

Необхідно виховати у дітей уміння творчо користуватися набутими знаннями і навичками в руховій діяльності.

У процесі фізичного виховання здійснюється трудове виховання. Підготовка до праці полягає в тому, що у дітей розвивається здатність до швидкого оволодіння руховими навичками і виховуються фізичні якості, необхідні для праці.

Оздоровчі, освітні та виховні завдання дуже тісно взаємопов'язані між собою. Процес фізичного виховання дітей дошкільного віку повинен будуватися так, щоб одночасно вирішувалися всі перераховані завдання. Тільки в цьому випадку дитина набуває необхідну базу для подальшого всебічного розвитку, не тільки фізичного, а й духовного.

Ефективність вирішення завдань спрямованого використання фізичної культури в ранньому та дошкільному віці залежить від організацій доцільного рухового режиму.

Форми організації фізичного виховання є виховно-освітній комплекс різноманітної діяльності дітей, основу якого складає рухова активність дитини. Сукупність цих форм створює певний руховий режим, необхідний для повноцінного фізичного розвитку та зміцнення здоров'я дітей.

До цих форм належать:

o   фізкультурні заняття;

o   ранкова зарядка;

o   фізкультхвилинки;

o   рухливі ігри;

o   фізкультурно-спортивні свята та розваги;

o   організація роботи з фізичного виховання у повсякденному житті.

Також слід зауважити, що, оскільки фізичний розвиток обумовлений природними задатками, які передаються через спадковість, можливості фізичного виховання не безмежні. Вони визначаються природженими здібностями, тому дитина може досягти лише результату, зумовленого ними. Тому головне завдання фізичного виховання полягає в тому, щоб кожна дитина засвоїла на достпному їй рівні зміст і обсяг засобів фізичної культури.

1.2. Роль ранкової зарядки у здоров’ї дитини

Неоціненну послугу здоров’ю дитини може надати ранкова гімнастика (або зарядка). Поступове нагромадження позитивних змін у серцево-судинній, дихальній та інших системах організму під дією навіть короткочасних, але щоденних занять має суттєвий оздоровчий ефект. Особливо велике значення таких занять у дитячому віці, коли людина розвивається і формується.

Ранкова зарядка має і виховне значення, активізує фізіологічні процеси, позитивно впливаючи на нервово-психічну дільність. Вправи для дошкільнят повинні бути простими, щоб малюки не витрачали багато зусиль на їх засвоєння.

Для того, щоб під час виконання вправ зранку діти не столювалися, необхідно чергувати роботу разних груп м’язів. Слід уникати одноманістності, що утримує тіло або окремі його частини довгий час в одному і тому ж положенні. Наприклад, утримувати довго підняті руки або ноги високо.

Дуже корисними є вправи, які дають змогу імітувати рухи тварин, птахів, відтворювати добре відомі трудові процеси. Виконання таких рухів робить зарядку цікавою, захоплюючою, різноманітною. Ігри з використанням бігу краще не проводити, щоб дошкільнята не дуже збуджувались.

Кожний комплекс зарядки треба проводити протягом певного часу і змінювати лише після того, як діти добре його засвоять.

Виконувати фізичні вправи краще починати з вихідного положення стоячи: ноги на ширині плечей, стопи поставити паралельно. Вихідні положння рук можуть бути різними. При виконанні вправ потрібно стежити за правильністю рухів, оскільки це сприяє профілактиці і виправленню порушень постави.

Диті повинні дихати через ніс. Якщо дитина, займаючись ранковою зарядкою, а особливо під час бігу, починає дихати ротом – це сигнал про надмірне навантаження.

Виконуючи нові незвичні вправи, діти часто затримують дихання, тому треба навчити робити їх це вільно, звертаючи увагу на момент виходу, а не входу повітря. Найкраще гімнастичні вправи супроводжувати звуками або словами, які відповідають способу занять, їх потрібно вимовляти тоді, коли видихають.

Наприклад, якщо дитина нахиляється вперед, можна імітувати «рубання» дров. Далі в момент нахилу – видиху, промовляти «ух».

Виконуючи зарядку, слід дотримуватись певних правил:

o   під час виконання фізичних вправ вдих робиться тоді, коли тіло

випрямлене, грудна клітина розведена, видих – у момент нахилів уперед, назад, у сторони, поворотів тулуба;

o   видих повинен бути швидким, а вдих – повільним;

o   темп рухів має відповідати темпу дихання;

o   вправи, в яких бере участь багато м’язів (нахили, повороти тощо),

варто виконувати повільніше, ніж вправи лише для кінцівок.

Складаючи комплекси занять для ранкової зарядки, треба дотримуватись певної послідовності.

Першими повинні бути рухи, що вирівнюють хребет: руки підняті вгору, випрямитися, плечі відвести назад. Це створює сприятливі умови для глибокого дихання, кровообігу.

Другими йдуть вправи для змцнення м’язів ніг: присідання на всій стопі, на пальцях, згинання і розгинання ніг в одному чи кількох суглобах, колові рухи стоп, що сприяє розвитку м’язів ніг, підйому стопи, запобігає плоскостопості.

Далі вправи для рук і плечового поясу: руки вперед, назад, у сторони, вниз, вгору, колові рухи. Слід стежити, щоб руки в русі не наближалися одна до одної, оскільки це веде до стиснення грудної клітки, ускладнення дихання, деформації постави.

Наступними слід виконувати вправи для зміцнння м’язів тулуба: нахили вперед, назад, вправо, вліво, повороти вліво та вправо, що сприяє роботі всіх груп м’язів тулуба.

І в завершальному етапі зарядки пропонуються вправи для посилення діяльності важливих органів, рухового апарату та серцево-судинної системи: біг, біг на місці, стрибки на місці, стрибки зі скакалкою, швидка ходьба з енергійною роботою рук упродовж 2-3 хвилин із збереженням правильної постави.